МАЛЬТІЙСЬКА СЛУЖБА ДОПОМОГИ

Івано-Франківськ

Збереження віри та допомога потребуючим

Діяльність

З 24 по 25 липня 30 сміливих та витривалих мальтійців вирушили велосипедними стежками Дністровського каньйону. Стартували ми з Крилоса, далі маршрут пролягав через Давній Галич, Дубівці, Маріямпіль, у якому зробили першу довготривалу зупинку і вперше побачили Дністер з оглядової площадки, що було незабутньо. Наступними нас зустрічали краєвиди Устя-Зеленого, Луки, та Петриліва. За перший день ми подолали 49 км.

Надвечір ми приїхали до села Золота Липа, трішки втомлені та дуже голодні. Але освіжаюча купіль у Дністрі, смачно приготована вечеря та тепла зустріч старших мальтійців відновили нас для наступних звершень. Там же ж на березі Дністра ми отаборилися і залишилися на переночівлю. Прокинувшись, ми поснідали і вирушили далі відкривати для себе ще більш красиві куточки нашої місцевості. Почали з Дубровиці, далі до Верби, Вістря, Гориглядів, і кінцевим пунктом став Коропець. За другий день нам вдалося проїхати 26 км. У Коропці ми перепочили, знову вирішили поплавати і, зовсім того не очікуючи, зустріли сильну зливу. Але мальтійські машини вже чекали нас, і ми, втомлені, мокрі, але неймовірно щасливі, попрямували додому.

Неможливо передати словами тих емоцій від чуйної опіки над нами зі сторони організаторів, відчуття свободи спуску після нелегкого і тривалого підйому, почуття гордості, як ти відповідав людям, звідки ти прямуєш, коли за спиною лишилася вже немала відстань. Ми не могли начаруватися неймовірними краєвидами нашої країни: нас поглинала велич гір, освіжали могутні води Дністра, ми плавали у морі пшениці, губилися серед високих соняхів, закохувалися у зоряне небо. Напевне, освіжаюче морозиво не смакуватиме так сильно, як смакувало по дорозі.

Ми довели, що не боїмося труднощів та складнощів, оскільки з мальтійцям не буває холодно, бо нас гріє драйв та любов, не буває спекотно, бо нас охолоджує порив до нових звершень, і навіть не важко, бо наша підтримка є твердою, сильною та постійною.

Дякую мальтійській родині за ті спогади, що будуть гріти душу ще довго, за те, що викликаєте залежність від вашої турботи, теплоти та щирості. Це було вражаюче!

Ярина Шутак, 
Волонтер МСД