МАЛЬТІЙСЬКА СЛУЖБА ДОПОМОГИ

Івано-Франківськ

Збереження віри та допомога потребуючим

Діяльність

У понеділок, 19 грудня мальтійські волонтери допомагали святому Миколаєві розвозити подарунки діткам з Калуської спеціальної ЗОШ–інтернат №1 та №2 І-ІІІ ст., Черченського навчально-реабілітаційного центру, Містечка Милосердя святого Миколая у Горохолино та Яблунівської спеціалізованої школи-інтернат. Цього разу враженнями з Вами ділиться Марта Яручик.

 

Нарешті, приїхали! Крізь шибки видно дитячі голівки, старшокласники повиходили допомагати заносити подарунки в школу. Ці діти уже який день не могли заснути у передчутті свята. Вони мріяли і марили, уявляли, який буде той подарунок: великий, чи маленький, в кольоровій обгортці, чи простій коробочці, усе написане в листі принесе Миколай, чи чогось не зможе таки покласти в пакунок? Скільки мрій, скільки питань!

 

Очі горять (як у волонтерів, так і у дітвори), час до роздачі подарунків іде таааак довго... Але ось він, бородатий Святий!!! Подих завмирає, пульс підвищується, від хвилювання і очікування діти не знають що з собою робити. Мнуть кінчик свого светрика, гризуть нігті, несвідомо дригають ногами, перебирають пальчиками, беруть за руку свою вчительку/подругу/друга, як же це кумедно і водночас зворушливо! Коли називають дитячі ім'ена, то їхні очі збільшуються до неземних розмірів, усмішка займає 2/3 обличчя, а відстань від свого місця на стільчику в залі до Святого Миколая вони долають зі швидкістю світла!!! А як вони спішать до свого класу, щоб розкрити подарунок! Спотикаються на сходах, гублять фрукти, збивають одне одного з ніг, лиш би першому зайняти свою парту і почати досліджувати пакунок) А от як розпаковувати свій дарунок-то справа індивідуальна:хтось буде акуратно розрізати ножицями обгортковий папір, потім акуратно складе його і буде тримати на аплікацію до уроку трудового навчання, а хтось зробить кольоровий фейерверк над своєю партою і за лічені секунди встигне оглянути увесь склад свого пакуночку. Вони хваляться тобі новим платтічком, міряють курточку і шапку, взувають подаровані Святим красовки і пробують копати футбольний м'яч, вони кличуть тебе складати з ними пазл, знайомлять зі своїми новими м'якими іграшками, просять розібратися з інструкцією до радіо, збивають тебе з ніг своєю новою машинкою на пульті, діляться цукерками, дарують саморобні браслетики і КОЖЕН просить не забути про них і приїхати на наступний рік!

А ти знаєш, що точно приїдеш, навіть як би тебе не просили, і знаєш, що на наступний рік багатьох дітей не буде, бо їх всиновлять, і знаєш так само, що з'являться й нові діти(від цієї думки завжди мороз шкірою пробігає, але це так), і найголовніше, що ти ЗНАЄШ - ці діти будуть чекати на свято Миколая з палким вогником у очах з року в рік, скільки років їм би не було і в якому б класі вони не вчилися!!! Вони запалять цим вогником тебе і те полум'я буде гріти серце весь рік! І ти так само з нетерпінням будеш чекати цього свята і дзвінких дитячих вигуків:"нарешті, приїхали!!!"